Роковини Голодомору…

Чорна сторінка, на якій кожен рядок сповнений болю, сліз, нелюдських страдань та поневірянь.

23 листопада у школі вшанували пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей. На шкільних поверхах стояли столи, на яких лежали хліб, букетики з колосків, маків, незабудок і горіла лампадка. Зерно – як символ життя і перемоги над молотом голоду, маки – як символ усіх, хто помер у часи голодомору, незабудки – як пам'ять нащадків про ті страшні події, а хліб для того, щоб причаститися ним, ніби цінним Божим даром та пом'янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба.

У рамках поминальних акцій “Незабудки пам'яті”, “Свіча пам'яті” було проведено лінійку-реквієм, на якій Котенко Г.В. наголосила на основних моментах, пов'язаних з історією цієї страшної трагедії українства і продекламувала поезію “Голодомор”, написану вчителем школи Брич Г.М.

Щоб не стерлася пам'ять про роки минулого, щоб не втратили майбутні покоління того знання, яке характеризує націю українців, було проведено вечір-реквієм “Засвіти свічку”, який підготували учні 8-Б класу під керівництвом Білик Л.І. Учні декламували поезії, слухали музичний виступ бандуристки Яким Анни. Діти зі свічками у руках хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв голодомору та політичних репресій.

Нехай пам'ять про всіх невинно убієнних згуртовує нас, живих, дає нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави.